співати

-а́ю, -а́єш, недок.

1) неперех. Видавати голосом музичні звуки. || Уміти голосом передавати мелодії, маючи для цього відповідні природні дані. || Виступати зі співом професійно (на естраді, в опері і т. ін.). || Професійно займатися співом; систематично брати участь у якомусь хорі. || перен. Говорити, читати співучо, розтягуючи слова, як під час співу.

••

Співа́ти до сну — виконуючи колискову пісеньку, присипляти кого-небудь.

2) перех. і про кого – що. Голосом виконувати якийсь музичний твір. || Виконувати партію в музичному спектаклі.

••

Співа́ти відхідну́ кому, чому — вважати кого-, що-небудь приреченим на загибель, прощатися з кимсь, чимсь назавжди.

Співа́ти ла́заря — а) просити милостиню; жебракувати; б) скаржитися, прикидатися нещасним, обійденим долею.

3) неперех. Щебетати, свистіти, кукурікати і т. ін.; мати здатність щебетати, свистіти, кукурікати і т. ін. || перен. Утворювати звуки за допомогою крилець, ніжок і т. ін. (про комаху).

4) неперех., перен. Мелодійно звучати, видавати співучі звуки (про музичний інструмент, дзвінок, гудок і т. ін.). || Видавати високі протяжні звуки при певній дії (про робочий інструмент, пристрій і т. ін.). || Подавати сигнали (про поїзд, автомашину і т. ін.). || Видавати тонкі звуки, розсікаючи повітря (про кулю, стрілу і т. ін.). || Видавати звуки, схожі на скрип, свист і т. ін. || безос. || Густи, завивати (про вітер, хуртовину і т. ін.). || безос.

5) неперех., перен. Бути перейнятим радісним збудженням, хвилюванням, захопленням і т. ін. || ким, чим. Сповнюватися якими-небудь мелодійними звуками, пташиним щебетом і т. ін. || Бути особливо слухняним у чиїхось вправних руках, у того, хто діє, працює натхненно, з піднесенням (про знаряддя праці, робочий інструмент, матеріал і т. ін.).

6) перех. і про кого – що. Прославляти, оспівувати у своїх віршах, піснях і т. ін. кого-, що-небудь.

••

Співа́ти гімн кому, чому — славити, прославляти кого-, що-небудь.

Співа́ти хвалу́ кому, чому — хвалити, вихваляти кого-, що-небудь.

7) перех. і неперех., перен., розм. Говорити, твердити що-небудь (перев. довго або улесливо).

••

Співа́ти в оди́н го́лос ; Співа́ти тіє́ї [ж] — говорити, повторювати те саме.